КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР

Шановні мешканці області!

У зв’язку з підвищенням небезпеки воєнного характеру, загрози повітряних ракетних ударів, керівництво області звертається до всіх жителів області, незалежно від віку й соціальної приналежності, не нехтувати сигналами повітряної тривоги, з відповідальністю поставитися до захисту свого життя і мінімізації втрат серед цивільного населення в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження. При можливості обмежити перебування громадян без нагальної потреби на відкритих територіях під час повідомлень про небезпеки воєнного характеру (повітряна тривога), особливо дітей та непрацюючого населення. Триматися подалі від споруд стратегічного значення або об’єктів критичної інфраструктури.

Бережіть себе та своє життя!

Департамент цивільного захисту облдержадміністрації

У 2025 році НСЗУ деталізувала перелік безоплатних послуг для пацієнта в амбулаторних умовах. Тож цьогоріч за пакетом “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах” в 2025 році передбачено п’ять сервісів.

Розповідаємо, як НСЗУ оплачує медичні послуги в амбулаторних умовах.

Сервіс “Консультації та лікування”

У 2025 році передбачено 40 класів в межах даного сервісу. Якщо пацієнту надали послуги декілька спеціалістів в межах різних класів, то ці послуги будуть оплачені.

Наприклад, якщо пацієнт має направлення на консультацію до лікаря-офтальмолога та направлення до лікаря-хірурга, то пацієнт може отримати консультації як в один день, так і в різні.

НСЗУ не обмежує отримання консультацій різних лікарів у часі та оплатить ці послуги.

Сервіси “Інструментальні обстеження” та “Лабораторні обстеження” 

У 2025 році передбачено 5 класів сервісу “Інструментальні дослідження”, серед яких Магнітно-резонансна томографія, Комп’ютерна томографія, Рентгенологічні дослідження, Ультразвукове дослідження та Клінічні інструментальні дослідження. НСЗУ оплачує  одне інструментальне обстеження в межах одного класу одному пацієнту, що може становити до 5 обстежень за день. Наприклад, в один день пацієнту можуть зробити рентгенологічне обстеження, УЗД, КТ або МРТ і ще одне клінічне інструментальне обстеження (ЕКГ або холтеровське дослідження, або аудіометрію або інше клінічне інструментальне обстеження), і ці послуги будуть оплачені.

Лабораторні обстеження НСЗУ оплачує без обмежень в кількості на добу.

Чи оплачуються УЗД різних органів?

Пацієнт може зробити УЗД кількох різних органів безоплатно. Для цього лікар внесе в ЕСОЗ відповідний код обстеження, який включатиме УЗД кількох органів або систем, наприклад обстеження органів травлення та сечостатевої системи.

Сервіс “Процедури”

У 2025 році передбачено 10  класів сервісу “Процедури”. Це передбачає, що в один день пацієнту може бути виконано до 10 процедур, по одній із жодного класу. Наприклад, в один день одному пацієнту може бути виконано бронхоскопію під анестезією, перев’язку рани та внутрішньовенну ін’єкцію, то НСЗУ оплатить ці 4  послуги медзакладу.

Слід зазначити, що обмеження послуг за кожним класом кожного сервісу не стосується дітей.

Ургентні (невідкладні) стани без госпіталізації

Якщо пацієнт потрапляє в медзаклад і йому надається допомога без госпіталізації під час перебування в приймальному відділенні або відділенні екстреної та невідкладної допомоги або цілодобовому травматологічному пункті, то НСЗУ оплатить таку послугу.

Профілактичні огляди

В межах профілактичних оглядів один раз на рік сплачуються такі послуги:

• гінекологічне обстеження;
• рентгенографічне обстеження;
• обстеження очей та зору;
• обстеження слуху;
• загальне медичне обстеження здоров’я школярів, студентів та інших певних груп населення.
• обстеження у зв’язку зі вступом до навчального закладу;
• обстеження здоров’я членів спортивних команд старше 18 років
• обстеження для допуску для проживання в закладах тривалого перебування

Профілактичні огляди дітей, які повинні проводяться відповідно до галузевих стандартів, медичні огляди дітей для участі в спортивних змаганнях, перед їх поїздкою до літнього табору, а також для усиновлення — оплачуються без обмежень.

У зв’язку з впровадженням в Україні оцінювання повсякденного функціонування описуємо порядок дій та важливі аспекти отримання статусу інвалідності військовослужбовцем, який зазнав поранення, травми, контузії, каліцтва або погіршення стану здоров’я.

1. Стабілізація стану та документування обставин поранення

Перший етап після отримання військовослужбовцем поранення пов’язаний із його евакуацією, наданням медичної допомоги та документальним оформленням обставин травмування.

Евакуація з зони бойових дій

Перші хвилини після поранення — найкритичніші. У цей час евакуація військовослужбовця з поля бою здійснюється побратимами або медичними працівниками підрозділу. Процес зазвичай має кілька етапів:

• Надання домедичної допомоги. Це може бути зупинка кровотечі, накладання турнікета, стабілізація стану для уникнення подальшого травмування.
• Евакуація. Пораненого транспортують до найближчого стабілізаційного пункту, медичної роти чи іншого визначеного пункту надання допомоги, зазвичай розташованого поблизу бойових дій.
• Документальне супроводження. На цьому етапі починає формуватися перший медичний документ — форма 100 («Картка пораненого»). У ній фіксують обставини поранення, основні діагнози та заходи первинної допомоги.

Важливо зазначити, що медична допомога може бути надана як у державному чи військовому закладі, так і в приватній клініці, якщо вона є найближчим місцем, де можливо стабілізувати стан військовослужбовця. Тип закладу не впливає на якість або обов’язковість подальшого документування, але первинна медична документація (форма 100) обов’язково формується.

Що відбувається з особистими речами військового?

Під час надання допомоги у військового вилучають зброю, боєкомплект, бронежилет, каску та інші засоби захисту. Це не лише полегшує доступ до травмованих частин тіла, а й забезпечує облік матеріальних цінностей, за які відповідають служби забезпечення військової частини.

Як діє військовослужбовець, якщо поранення сталося не в зоні бойових дій?

У випадку травми або захворювання, отриманих під час виконання обов’язків у пункті постійної дислокації чи поза зоною бойових дій, алгоритм дій змінюється. У такій ситуації військовослужбовець:

1. Інформує командування. Усно повідомляє про подію безпосереднього командира та медика взводу або роти.
2. Отримує усне направлення. Командир дає згоду або усне направлення на звернення до медичного пункту військової частини.
3. Звертається до медпункту. У медпункті проводиться первинний огляд лікарем, фельдшером або начальником медичної служби (начмедом).

За результатами огляду може бути призначене лікування в медпункті, направлення на додаткові обстеження або стаціонарне лікування в закладі охорони здоров’я (цивільному чи військовому).

Роль документів на цьому етапі

Документальне оформлення на цьому етапі є критично важливим. Саме зібрані медичні та супровідні документи підтверджують зв’язок травми чи захворювання з виконанням службових обов’язків. Це впливає на можливість встановлення статусу інвалідності, отримання соціальних гарантій та уникнення бюрократичних затримок у подальшому.

Прозора система евакуації, якісна фіксація медичних даних і документування обставин травмування забезпечують військовослужбовцю своєчасну допомогу, підтримку та спрощують проходження наступних етапів.

2. Направлення на ВЛК: аналіз стану та подальші рішення

Коли стан військовослужбовця стабілізовано, за наявності відповідних медичних показів його направляють на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або лікарсько-льотної комісії (ЛЛК), залежно від специфіки служби та отриманих травм. Основна мета цього етапу — оцінка стану здоров’я військовослужбовця, визначення впливу отриманих травм або захворювань на його здатність виконувати службові обов’язки та ухвалення рішення щодо подальших дій.

Ініціатором направлення на ВЛК або ЛЛК може бути прямий начальник військовослужбовця (від командира частини і вище), лікар медичного пункту військової частини або госпіталю, а також уповноважені органи, такі як військові адміністрації, прокуратура чи суд. Ці положення закріплені в пункті 6.1 статті 6 наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Військово-лікарська або лікарсько-льотна комісія аналізує зібрані медичні документи, результати обстежень і лікування, а також проводить огляд військовослужбовця. Оцінюються ступінь травмування або захворювання та їхній вплив на здатність виконувати службові обов’язки.

На основі цього аналізу ухвалюється рішення про направлення на оцінювання повсякденного функціонування, якщо травма або захворювання суттєво обмежують функціонування військовослужбовця. У таких випадках голова ВЛК, як і лікуючий лікар, має право сформувати електронне направлення до закладу з експертними командами. У разі важких травм або хронічного захворювання, що впливає на працездатність, комісія може рекомендувати оформлення статусу інвалідності. Також комісія може призначити реабілітаційні заходи, необхідні для відновлення стану здоров’я.

Після стабілізації стану здоров’я військовослужбовця для певних діагнозів та інтервенцій голова ВЛК має можливість одразу формувати електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Для цього не потрібно чекати 120 днів із моменту травмування. Якщо медична інформація достатня для початку процесу, це дозволяє оперативно перейти до наступного етапу, що є особливо важливим для військовослужбовців із важкими травмами чи значними порушеннями функціонування.

Необхідні документи для ВЛК

Для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або лікарсько-льотної комісії (ЛЛК) у воєнний час військовослужбовцю необхідно підготувати повний пакет документів. До нього входять:

• Направлення на медичний огляд ВЛК

Цей документ оформлюється органом, який ініціює направлення (наприклад, командиром частини або лікарем медичного пункту).

• Медична документація, що підтверджує стан здоров’я

Це документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або отримання травми. До них належать:

• Медична книжка, медичні карти стаціонарного або амбулаторного хворого, витяги з них.
• Довідки із закладів охорони здоров’я.
• Свідоцтва про хворобу.
• Витяги з книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу.
• Лабораторні результати, рентгенівські знімки, результати МРТ чи КТ, консультативні висновки лікарів, які стосуються стану здоров’я військовослужбовця.

• Документи, що посвідчують особу

• Військовий квиток або посвідчення офіцера.
• Паспорт громадянина України.

• Додаткові характеристики (за потреби)

• Медична характеристика. Надається у разі направлення через психічні розлади або при повторному направленні на медичний огляд протягом 12 місяців після попереднього.
• Службова характеристика. Надається лише у випадках із психічними розладами або повторного направлення на огляд.

• Довідка про обставини травми

Цей документ видається військовою частиною в разі отримання військовослужбовцем травми, поранення, контузії чи каліцтва під час виконання службових обов’язків. Довідка оформлюється за формою, згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, і підписується командиром військової частини. Після цього її направляють до закладу охорони здоров’я, де перебуває поранений.

У разі, якщо довідка про обставини травми не була видана, військовослужбовець має право скласти рапорт на ім’я командира військової частини з проханням провести розслідування та оформити цю довідку.

Оригінали або копії довідки про обставини травми, а також акти про нещасний випадок (за формою, передбаченою Інструкцією № 332), передаються військовою частиною до закладу охорони здоров’я в електронній або паперовій формі. Документ оформлюється не менше ніж у двох примірниках: один передається ВЛК, інший зберігається в особовій справі військовослужбовця.

• Посвідчення учасника бойових дій (за наявності)

Цей документ допомагає врахувати специфіку отриманих травм або захворювань.

• Витяги із особової справи та інші довідкові матеріали

Мають бути завірені відповідними посадовими особами військової частини та печаткою.

Усі подані документи повинні бути актуальними, відповідати стану на момент розгляду справи та забезпечувати комісії повну картину про стан здоров’я військовослужбовця. Це дозволить максимально точно визначити подальші кроки, включаючи направлення на оцінювання повсякденного функціонування чи призначення реабілітаційних заходів.

Як написати рапорт для направлення на ВЛК?
Військовослужбовець може самостійно ініціювати направлення на ВЛК, подавши рапорт на ім’я командира частини. У рапорті слід зазначити підстави для медичного огляду, зокрема наявність травм, наслідків поранення або захворювань, які впливають на здатність виконувати службові обов’язки.
Направлення військовослужбовців на ВЛК здійснюється прямими начальниками від командира окремої частини або рівними їм посадовими особами виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров’я. Це регламентується главою 6 наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

3. Оцінювання повсякденного функціонування: рішення експертної команди

Після проходження ВЛК та оформлення електронного направлення головою ВЛК або лікуючим лікарем військовослужбовець переходить до етапу оцінювання повсякденного функціонування. Цей процес проводиться експертною командою лікарів, яка спеціалізується на визначенні ступеня обмежень функціонування людини через травми або захворювання.

Експертна команда працює на базі багатопрофільних закладів охорони здоровʼя. Лікар разом із військовослужбовцем можуть разом обрати медичний заклад із переліку, доступного в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Вибір залежить від місця перебування військовослужбовця, а також обраної форми оцінювання: очної, заочної, дистанційної чи виїзної. Якщо стан здоров’я ускладнює пересування, оцінювання може бути проведене за місцем фактичного перебування або лікування військовослужбовця.

Оцінювання повсякденного функціонування має бути проведене у строк до 30 днів із моменту подання електронного направлення головою ВЛК. Адміністратор закладу охорони здоров’я, де працює експертна команда, протягом 5 днів із моменту отримання направлення має розглянути подану справу, щоб або поставити справу в чергу і система визначить дату та час оцінювання, або повернути справу на доопрацювання через неточності. Якщо справу поставлять в чергу, військовослужбовець отримає сповіщення на електронну пошту (свою чи довіреної особи) про форму, час і місце оцінювання. Якщо електронної пошти немає, інформацію буде надіслано рекомендованим листом на адресу фактичного перебування військовослужбовця.

Перевірка документів адміністратором

Перед призначенням оцінювання адміністратор закладу перевіряє повноту та відповідність поданих документів вимогам нормативно-правових актів. У разі, якщо до направлення не додано необхідні документи або вони не відповідають встановленим критеріям, справа може бути повернута до лікаря, що створював направлення для доопрацювання. Такі випадки регулюються пунктами 21 і 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338.

Оцінювання проводиться в одній із форм:

• Очна форма. Військовослужбовець особисто прибуває до закладу охорони здоров’я для огляду та співбесіди.
• Заочна форма. Експертна команда розглядає документи без особистої присутності військовослужбовця, якщо подано достатній обсяг інформації.
• Дистанційна форма. Застосовується телемедицина для взаємодії з військовослужбовцем.
• Виїзна форма. Оцінювання здійснюється за місцем лікування або перебування, якщо військовослужбовець не може самостійно прибути до закладу.

Як проходить оцінювання?

Оцінювання проводиться експертною командою, яка аналізує подані документи, а в разі очного, дистанційного або виїзного огляду проводить додатковий огляд чи обстеження. У процесі оцінювання особливу увагу приділяють ступеню порушень функціонування, впливу травми чи захворювання на повсякденну діяльність, а також необхідності соціальної підтримки чи реабілітації.

На основі отриманих результатів експертна команда має ухвалити рішення щодо встановлення інвалідності, визначення термінів повторного оцінювання (за потреби) та має надати рекомендації щодо реабілітаційних заходів.

Прийняте рішення буде внесено до електронної системи, а військовослужбовець отримає його копію на електронну пошту або, за потреби, в роздрукованому вигляді. Документ також буде доступним у електронному кабінеті лікаря, який направляв на оцінювання. Усі дані будуть передаватися до органів соціального захисту, що відповідають за подальше надання допомоги.

4. Отримання результатів оцінювання та подальші дії

Після завершення оцінювання експертною командою військовослужбовець отримає рішення щодо результатів оцінювання. Це рішення формується в електронній системі, що забезпечує його доступність для всіх зацікавлених сторін. Військовослужбовець отримає його у вигляді електронного повідомлення, надісланого на зазначену адресу електронної пошти. У разі відсутності електронної пошти рішення направляється рекомендованим листом на адресу фактичного перебування. Документ також буде доступний у кабінеті лікаря, який ініціював направлення на оцінювання.

На основі ухваленого рішення військовослужбовець може:

1. Подати заяву на отримання одноразової грошової допомоги. Така можливість надається, якщо інвалідність була отримана внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи іншого травмування, пов’язаного з виконанням службових обов’язків.
2. Розпочати оформлення соціальних виплат або інших пільг, передбачених для осіб зі статусом інвалідності. Усі необхідні дані будуть передаватися до органів соціального захисту, які відповідають за надання цих послуг.
3. Організувати реабілітаційні заходи, якщо такі рекомендовані експертною командою. Це може включати як медичну, так і соціальну реабілітацію, спрямовану на відновлення функціонування або полегшення умов життя.

У разі незгоди з рішенням експертної команди військовослужбовець має право оскаржити його, подавши скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до встановленої процедури. Цей етап завершує процес визначення інвалідності, відкриваючи військовослужбовцю доступ до необхідної соціальної підтримки, реабілітації та інших гарантій, передбачених законодавством.

Також інформуємо про Довідник військовослужбовця після поранення за посиланням https://turbota.mil.gov.ua

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 впроваджується новий процес  оцінювання повсякденного функціонування особи з 1 січня 2025 року на заміну медико-соціальної експертизи. 

Мета змін — зменшення бюрократичних процесів, цифровізація, безперервність, прозорість та  чіткий маршрут пацієнта при наданні такої послуги, орієнтований на потреби людини. Саме завдяки цифровізації оцінювання повсякденного функціонування особи у новій електронній системі зробить процес та прийняття рішень експертними командами швидшим й ефективнішим. 

Постанова визначає чіткий порядок для громадян, які потребують, зокрема, повторного огляду, яким інвалідність була встановлена із зазначенням строку повторного огляду, оновлення індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР).

Продовження інвалідності з 1 січня 2025 року

Якщо вам необхідно пройти повторний огляд у 2025 році для встановлення інвалідності, як зазначено у довідці МСЕК, першим кроком є звернення до вашого лікуючого лікаря. Лікар має сформувати електронне направлення до експертної команди, для проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Направлення формується після проведення всіх необхідних обстежень, які допоможуть лікарю якісно оцінити ваш стан, підготувати всю інформацію, необхідну експертним командам для прийняття рішення. Експертна команда проводить оцінювання очно, заочно, дистанційно або за місцем перебування особи — залежно від її стану та можливостей.

Можуть бути оновлені як статус, так і деталі щодо вашої індивідуальної програми реабілітації. Варто зазначити, що рекомендації, які є частиною ІПР, не регулюють питання, але надають рекомендації,  пов’язані із соціальними виплатами, видом догляду чи облаштуванням робочого місця.

Оновлення ІПР

Якщо вам потрібно лише оновити індивідуальну програму реабілітації (ІПР), слід також звернутися спочатку до лікуючого лікаря, який направить із цією метою до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Саме експертна команда розробляє рекомендації, які є частиною ІПР, чи оновлює діючі ІПР, адже це стосується вашого статусу інвалідності.

Отримання ДЗР

Для забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР) потрібно звернутися до територіального відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Інформація з рішення експертної команди про потребу в забезпеченні допоміжними засобами реабілітації передаватиметься шляхом електронної інформаційної взаємодії до Міністерства соціальної політики України. 

Продовження тимчасової непрацездатності

Якщо тимчасова непрацездатність триває понад 120 днів або понад 150 днів (з перервами), вас мають направити на оцінювання до експертної команди для продовження тимчасової непрацездатності або, за наявності ознак, для встановлення інвалідності. Для окремих категорій діагнозів та станів не потрібно очікувати 120 днів непрацездатності, щоб отримати направлення на  оцінювання. Зокрема, це стосується ампутацій, видалення або трансплантацій органів, артродезів, сліпоти або відсутності очей, хронічної хвороби нирок 4-5 стадії та психічних розладів. 

Санаторно-курортне лікування

Для отримання рекомендацій про потребу в санаторно-курортному лікуванні також слід звернутися до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування людини. Команда визначить, чи відповідає ваш стан здоров’я критеріям для проведення реабілітації у санаторно-курортних закладах.

Інші цілі направлення 

Також оцінювання може проводитись з іншими цілями. Зокрема, для: 

• Визначення медичних показань та протипоказань для забезпечення автомобілем чи електроскутером — включає оцінку потреби та можливості керування транспортним засобом, у разі функціонального обмеження ходи та пересування.
• Визначення потреби в догляді та соціальних послугах — оцінка ступеня залежності пацієнта від сторонньої постійної допомоги.
• Встановлення зв’язку інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, для отримання гарантованих соціальних гарантій батьками, які доглядали дитину з інвалідністю.
• Встановлення ступеня втрати професійної працездатності — визначення відсотків втрати професійної працездатності, що перешкоджає виконувати трудові обов’язки після отримання травм чи захворювань.
• Встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням, трудовим каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я.

Якщо втрачено довідку МСЕК 

У зв’язку з припиненням повноважень МСЕК з 31 грудня 2024 року, у разі втрати особою з інвалідністю паперової форми довідки МСЕК з акта огляду, потрібно звернутись до територіального відділення Пенсійного фонду України з проханням надати копії виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії з метою подальшого її використання. 

Загальні поради

Реформа системи МСЕК значно зменшує бюрократичне навантаження на людину та лікаря. Електронні направлення, прозорі процедури та можливість обирати заклад охорони здоров’я, в якому проводитиметься оцінювання, дозволяють зосередитися на головному — отриманні якісної допомоги. 

Ця система спрямована на те, щоб кожен міг отримати необхідну підтримку з мінімальними витратами часу та зусиль, що є важливим кроком на шляху до людиноцентричної медицини.

____________________________________________________________________________________

Загальна інформація про оцінювання повсякденного функціонування

Перелік необхідних документів для оцінювання повсякденного функціонування особи:

1. Особисті документи: паспорт, РНОКПП (за наявності), військово-облікові документи (для військовозобовʼязаних, за наявності).
2. Медичні документи, включаючи:
   • Виписки з амбулаторної карти (025/о або електронної карти) або після стаціонарного лікування чи втручання (форма 027/о): вони підтверджують проведене лікування та стан здоров’я пацієнта​​.
   • Висновки лікарів та результати інструментальних чи лабораторних досліджень: документи мають містити інформацію про заклад охорони здоровʼя, лікаря або лабораторію, стан пацієнта і діагноз згідно з МКХ-10 та, найкраще, якщо результати зафіксовані в ЕСОЗ.
   • Якщо ви проходили реабілітацію в сфері охороні здоровʼя, варто подати індивідуальний реабілітаційний план (ІРП). 
   • Попередні висновки та довідки МСЕК (за наявності)​​.
3. Документи, що підтверджують причини інвалідності:
   • Документи, які дають підстави для встановлення причини інвалідності (наприклад, постанова ВЛК або рішення ЛКК про встановлену інвалідність дитині).

Як потрапити на оцінювання повсякденного функціонування?

Зверніться до лікуючого лікаря, який є основним лікарем за тим захворюванням, яке спричиняє погіршення стану або встановлення інвалідності, або до сімейного лікаря, якщо ви вже пройшли всі обстеження. Підготуйте документи, яких ще немає в електронній системі (наприклад, старі медичні виписки чи висновки, зокрема, якщо маєте електронні сканкопії необхідних документів), або частина з документів вже буде у вашого лікаря. 

Якщо лікар обʼєктивно бачить наявні підстави для проведення оцінювання, він зможе сформувати електронний пакет документів для проведення оцінювання. Усі підстави та причини направлення перелічені в постанові КМУ від 15.11.2024 № 1338 у критеріях направлення на проведення оцінювання. 

Обрати заклад для проведення оцінювання ви можете або разом з лікарем, або на дашборді на сайті МОЗ, де доступні заклади та профілі експертних команд, які в них створені. Щоб отримувати сповіщення про статус вашої справи та результати оцінювання, обовʼязково вкажіть дані електронної скриньки, вашої або вашої довіреної особи. 

На основі поданих вами документів лікуючий лікар створить структуровану електронну форму направлення і прикріпить до неї всі документи пацієнта. У формі міститься необхідна інформація про причини та мету направлення на оцінювання. 

Направлення створюється і передається через спеціальну електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування. Саме у цій системі лікар спільно з пацієнтом зможе обрати заклад охорони здоровʼя, в якому пацієнту було б зручно пройти оцінювання. 

Чи потрібен висновок ЛКК?
У новій системі лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) більше не бере участі у затвердженні направлень на оцінювання. Лікуючий лікар самостійно сформує направлення та передасть його через нову електронну систему для оцінювання повсякденного функціонування до обраного закладу з експертною командою. Це значно спростить процедуру та пришвидшить процес оцінювання для пацієнта. Водночас ЛКК виконує решту своїх функцій у закладі. ​​

Що відбувається в закладі з експертною командою?
Далі адміністратор закладу перевірить повноту справи і чи відповідає вона критеріям направлення на оцінювання згідно з нормативно-правовими документами, і у випадку відповідності направить справу в чергу.

Електронна система поставить вашу справу у найближчий доступний проміжок часу в команді, яка є профільною для вашого основного стану чи захворювання. Однак до самого дня оцінювання ані адміністратор, ані команда, ані ви не знатимете, до якої саме команди і яких саме лікарів ви потрапите для проведення оцінювання. 

Система лише надішле сповіщення на електронну пошту (пацієнта чи довіреної особи) про форму, час і місце оцінювання. У разі відсутності електронної пошти заклад надішле вам рекомендований лист. 

Адміністратор та експертна команда зможуть побачити ваші дані у розкладі та ваші документи лише в день проведення оцінювання.

Як проходить оцінювання?

Ваше оцінювання може проходити в одній із форм, критерії до яких визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Разом з лікарем ви також зможете обрати бажану форму оцінювання, враховуючи затверджені критерії визначення форми проведення оцінювання:

• Очна форма — особисто в закладі охорони здоров’я для огляду та співбесіди.
• Дистанційна форма — застосовуються засоби телемедицини для взаємодії з особою.
• Виїзна форма — оцінювання здійснюється за місцем лікування або перебування, якщо особа не може самостійно прибути до закладу.
• Заочна форма — експертна команда розглядає документи без особистої присутності, якщо подано достатній обсяг інформації.

Оцінювання проводиться експертною командою, яка аналізує подані документи, а у разі очного, дистанційного або виїзного огляду проводить обстеження. У процесі оцінювання особливу увагу приділятимуть ступеню порушень функціонування, впливу травми чи захворювання на повсякденну діяльність, а також необхідності соціальної підтримки чи реабілітації.

На основі отриманих результатів експертна команда буде ухвалювати рішення щодо потреб особи, наприклад, подовження непрацездатності або встановлення статусу інвалідності, визначення термінів повторного оцінювання (за потреби) та надавати рекомендації щодо реабілітаційних заходів. 

У разі встановлення особі інвалідності експертна команда буде розробляти рекомендації, які є частиною ІПР, щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, потребах у соціальних та інших послугах. 

Прийняте рішення буде внесено до електронної системи, а пацієнт отримає витяг з рішення та в разі встановлення інвалідності — рекомендації, які є частиною ІПР, на електронну пошту або, за потреби, у паперовій формі. Документ також буде доступним в електронному кабінеті лікаря, який направив пацієнта на оцінювання. Інформація за результатами прийнятого рішення експертною командою про потребу пацієнта у соціальних послугах буде передаватися до органів соціального захисту, що відповідають за подальше використання при призначенні виплат, допоміжних засобів реабілітації чи соціальних послуг.

Чи залишаються чинними документи, видані МСЕК?

Усі попередньо видані ІПР будуть дійсними, якщо не потребують змін і доповнень. 

Прийняті рішення та довідки, видані МСЕК до 31 грудня 2024 року, також будуть чинними та залишатимуться підставами для продовження надання послуг, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, відстрочок тощо.

Повторні оцінювання

Строки проведення повторних оцінювань повсякденного функціонування також чітко визначені. 

1. Якщо ви вже маєте статус інвалідності: оцінювання відбудеться відповідно до строків, встановлених у попередньому рішенні МСЕК. 

2. Якщо інвалідність встановлена безстроково: у вас немає потреби проходити оцінювання повторно. Проте, якщо виникне така необхідність через погіршення стану здоров’я, то ви можете звернутись до лікаря, і він скерує вас на оцінювання. 

3. Якщо з поважних причин не змогли раніше пройти повторний огляд протягом 2022-2024 року, керуючись відповідною нормою в законодавстві: повторний огляд та оцінювання потрібно буде пройти:

– чоловікам 25-60 років з 2 або 3 групою інвалідності — до 1 листопада 2025 року;

– усім іншим пацієнтам (за винятком перелічених нижче випадків) — до 1 квітня 2026 року.

Винятки — неможливість повторного огляду з таких причин:

• люди перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;
• пацієнти з важкими порушеннями функцій організму (не мають кінцівки або якогось з парних органів, не чують або не бачать, мають онкологічне або психічне захворювання);
• чинні військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань — для них статус інвалідності залишається чинним на період проходження військової служби та протягом 60 днів з дати звільнення зі служби.

Реформа медико-соціальної експертизи передбачає впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — оцінювання). В її основі — робота експертних команд, які забезпечують об’єктивність, прозорість та професійність у прийнятті рішень.

Хто формує експертні команди?

Керівник закладу охорони здоров’я затверджує перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання у складі експертних команд у відповідному закладі. Цей перелік формується на основі кваліфікації лікарів та їхнього досвіду, причому мінімальна вимога — щонайменше один рік медичної практики.

Індивідуальний підхід. Склад експертної команди визначається для кожної справи окремо. У складі обов’язково має бути не менше трьох лікарів, одним із яких є терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Автоматизація у майбутньому. Згодом планується автоматичне формування складу команд через електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — електронна система). Це забезпечить автоматизацію добору спеціалістів, що виключить суб’єктивний вплив на процес оцінювання і підвищить довіру до його результатів.

Принцип роботи експертних команд

Ефективність експертних команд базується на чіткому дотриманні принципів, що гарантують професійне та об’єктивне оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідність спеціалізації. Склад команди формується залежно від інвалідизуючого діагнозу, який встановлено людині. У разі необхідності до роботи залучаються лікарі вузької спеціалізації, якщо цього вимагає діагноз або стан пацієнта. Для оцінювання стану здоровʼя та функціонального обмеження використовується Міжнародна класифікація хвороб (МКХ), що забезпечує точність і узгодженість у визначенні діагнозів.

Регулярне навчання. Усі члени експертних команд проходять навчальні курси. Такі програми спрямовані на оновлення знань і ознайомлення із сучасними методиками оцінювання функціонального стану особи. Це забезпечує високий рівень професійної компетентності лікарів і підвищує якість їхніх рішень.

Функції експертних команд

Експертні команди виконують ключову роль у новій системі оцінювання повсякденного функціонування особи, забезпечуючи прозорість і професіоналізм на кожному етапі.

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Основним завданням експертних команд є визначення ступеня порушень здоров’я, що впливають на здатність до повсякденної діяльності. За результатами оцінювання експертна команда ухвалюватиме рішення щодо встановлення чи продовження статусу інвалідності.

Підготовка документів. Під час роботи експертна команда:

• оцінює стан особи і приймає рішення про встановлення інвалідності та потребу у наданні медичних реабілітаційних, соціальних, освітніх та інших послуг;
• формує електронні направлення для додаткового обстеження, якщо це необхідно.

Прийняття рішення. Рішення експертної команди ухвалюється колективно, з урахуванням думок усіх її членів. Підсумкове рішення затверджується підписами всіх учасників команди, що забезпечує юридичну силу документа.

Таким чином, експертні команди не лише проводять оцінювання, а й забезпечують належне документування в цифровій формі кожного етапу процесу, що підвищує довіру до результатів їхньої роботи.

Учасники процесу оцінювання

Ефективність роботи експертних команд залежить від чітко визначених ролей кожного учасника. Це дозволяє забезпечити прозорість, компетентність і відповідальність на кожному етапі оцінювання.

Керівник закладу охорони здоров’я відповідає за організацію роботи експертних команд. Він затверджує перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання у складі  експертних команд, забезпечує технічну та матеріальну базу для їх роботи та контролює дотримання стандартів і строків розгляду справ.

Головуючий у справі член експертної команди координує процес роботи експертної команди. Його завдання — організувати розгляд справи, стежити за дотриманням процедур оцінювання, підсумовувати позиції членів експертної команди та формувати колегіальне рішення. Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи.

Члени експертної команди проводять оцінювання функціонального стану особи. Вони ретельно аналізують документи, оцінюють ступінь порушень функціонування, приймають рішення щодо встановлення чи продовження статусу інвалідності та розробляють рекомендації, які є частиною  індивідуальної програми реабілітації.

Адміністратор закладу охорони здоровʼя забезпечує організаційну підтримку експертної команди. Він перевіряє направлення на оцінювання та документи, отримані через електронну систему, на повноту й відповідність вимогам, повертає їх лікарю для доопрацювання у разі недоліків.

Медичний реєстратор реєструє в електронній системі справи та документи щодо проведення оцінювання експертними командами, які не були розглянуті МСЕК та були передані ними до закладів охорони здоровʼя.

Чіткий розподіл обов’язків між учасниками процесу оцінювання забезпечує ефективну та прозору роботу системи, що є основою для якісного обслуговування громадян.

Як працює система оцінювання повсякденного функціонування особи

Запроваджена система оцінювання повсякденного функціонування особи базується на чіткій послідовності дій, що гарантує об’єктивність, неупередженість і зручність для пацієнтів.

Формування справи та призначення дати розгляду

Лікуючий лікар формує структуроване електронне направлення на оцінювання та завантажує  документи, що використовуватимуться під час розгляду. Після цього визначається форма розгляду справи:

• Очна — за особистої присутності особи.
• Заочна — без особистої присутності особи.
• З використанням методів і засобів телемедицини.
• Виїзна — за місцем перебування або лікування особи.

Адміністратор закладу охорони здоровʼя отримує направлення через електронну систему, перевіряє його та додані документи на відповідність вимогам. Якщо виявлено неповноту відомостей у направленні, відсутність супровідних документів або якість копій документів не дозволяє їх використати, адміністратор повертає направлення лікарю для доопрацювання. Після виправлення недоліків документи повторно направляються в обраний заклад охорони здоров’я.

Проведення оцінювання експертною командою

У день оцінювання члени експертної команди отримують доступ до даних особи. Вони:

1. Ретельно вивчають надані документи та медичні записи.
2. За потреби направляють особу на додаткове медичне обстеження. Це допускається лише один раз, щоб не затягувати прийняття рішення.
3. Приймають рішення про встановлення інвалідності, а також розробляють рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації.

Кожен член експертної команди фіксує свою позицію щодо кожного розглянутого на засіданні питання. Остаточне рішення приймається колегіально, після чого документи підписуються всіма членами експертної команди за допомогою електронних підписів.

Нові можливості пацієнта під час оцінювання

Пацієнт має право:

• Самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
• Залучити до розгляду справи уповноваженого представника, подавши заяву лікарю, який формує направлення.

Строки розгляду справи

Експертна команда має завершити розгляд справи та прийняття рішення протягом 30 календарних днів з моменту прийняття електронного направлення закладом охорони здоров’я.

Отримання рішення експертної команди особою

Після завершення оцінювання особа отримує витяг із рішенням експертної команди. У разі встановлення інвалідності особі також надаються рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації.

Рішення надсилається електронною поштою або рекомендованим листом, якщо електронна адреса відсутня. Лікуючий лікар також має доступ до цих документів через електронну систему.

Рішення експертної команди

Якщо при встановленні інвалідності експертна команда приймає рішення щодо визначення потреби особи в отриманні послуг, то рекомендації міститимуть такі складові: 

1. Медична – потреба в отриманні реабілітації в сфері охорони здоровʼя (при цьому якщо така потреба виявлена за результатами оцінювання, пацієнтові буде сформовано електронне направлення на цю послугу),  потреба у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, санаторно-курортному лікуванні.
2. Соціальна – визначає потребу в соціальній і побутовій реабілітації, а також містить рекомендації звернутися до уповноважених органів для вирішення питання щодо призначення державної допомоги або пенсії з інвалідності, потреби в проведенні оцінки щодо отримання соціальних послуг.
3. Трудова – визначає потребу у визначенні можливого облаштування робочого місця, в професійній і трудовій реабілітації та загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров’я; містить рекомендації звернутися до центру зайнятості або онлайн для отримання безоплатних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо.
4. Освітня – визначає потребу в психолого-педагогічній реабілітації, а також містить рекомендації звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.

Фінансування

Послуги експертних команд фінансуються коштом державного бюджету через Програму медичних гарантій​.